Почему НАБУ задержало главу правления “Райффайзен банка”, как это связано с банками-банкротами аграрного бизнесмена Олега Бахматюка, и с чего все началось.

Увечері 11 листопада Національне антикорупційне бюро заявило про затримання у справі мільярдного рефінансування НБУ, яке перед самим банкрутством отримав “ВіЕйБі банк” Олега Бахматюка.

Було затримано сім осіб. Нацбюро наголосило, що серед них — колишні та чинні посадовці Національного банку та “ВіЕйБі банку”, а також менеджери приватних компаній, пов’язаних з Бахматюком. Прізвища не розголошувалися.

Проте одне з них стало відомим. Йдеться по голову правління “Райффайзен банку” Олександра Писарука, який у 2014-2015 роках працював заступником голови НБУ Валерії Гонтаревої і відповідав за банківський нагляд.

Його затримали увечері, але вночі, після оголошення підозри, відпустили. Незабаром Вищий антикорупційний суд визначить банкіру запобіжний захід.

Затримання Писарука стало несподіванкою для банківського ринку, на якому той користується колосальним авторитетом. Тим не менш, поважний банкір був затриманий. Із заяви НАБУ випливає, що йому загрожує позбавлення волі на 7-12 років.

Причина — стабілізаційний кредит на 1,2 млрд грн, який Нацбанк надав скандальному “ВіЕйБі банку” перед тим, як туди увійшла тимчасова адміністрація. Коли в банк зайшов адміністратор НБУ, коштів там уже не було.

Ця заплутана історія потребує більш детального тлумачення. Отже, з чого все почалося? Як збанкрутували банки Бахматюка? Що з ними сталося потім, і як справу про згаданий кредит намагалися “потопити”?

Скільки заборгував Бахматюк

Аграрний бізнесмен Олег Бахматюк наполягав, що його банки були виведені з ринку неправомірно.

“Я впевнений, що історія дасть оцінку голові Нацбанку, яка завдала більшої шкоди економіці нашої держави, ніж Путін”, — казав колишній власник “ВіЕйБі банку” на одному з публічних заходів.

На тому ж заході так само жалівся на Гонтареву інший олігарх — Костянтин Жеваго, який недавно був оголошений в розшук і наразі “лікується за кордоном”. Утім, зараз мова не про нього.

Як відомо, до війни Бахматюк володів двома банками — “ВіЕйБі” та “Фінансовою ініцітативою”. Обидва були визнані неплатоспроможними: перший — 20 листопада 2014 року, другий — 23 червня 2015 року.

Нацбанк підрахував, що в бізнесмена утворився борг — близько 38 млрд грн. З них 10,9 млрд — борг банків перед НБУ за отримане рефінансування (“ВіЕйБі банк” — 3,13 млрд грн, “Фінансова ініціатива” — 7,72 млрд грн).

ПРО РЕФІНАНСУВАННЯ. ЦЕ НАДАННЯ БАНКАМ КРЕДИТІВ У ВСТАНОВЛЕНОМУ НАЦБАНКОМ ПОРЯДКУ. ПІСЛЯ РЕВОЛЮЦІЇ ГІДНОСТІ РЕГУЛЯТОР ЧАСТО ПІДТРИМУВАВ КОМЕРЦІЙНІ БАНКИ, АБИ ВОНИ НЕ БАНКРУТУВАЛИ І НЕ ВТРАЧАЛИ КОШТИ ВКЛАДНИКІВ. ОДИН З ІНСТРУМЕНТІВ РЕФІНАСНУВАННЯ — СТАБІЛІЗАЦІЙНІ КРЕДИТИ, ЯКІ ЗГАДУЮТЬСЯ В РАМКАХ РОЗСЛІДУВАННЯ НАБУ.

ЗАГАЛОМ УПРОДОВЖ 2014-2016 РОКІВ НБУ ВИДАВ УКРАЇНСЬКИМ БАНКАМ РЕФІНАНСУВАННЯ НА 319,9 МЛРД ГРН.

НАПЕРЕДОДНІ СВОГО ЗВІЛЬНЕННЯ ЕКСГОЛОВА НБУ ВАЛЕРІЯ ГОНТАРЕВА ЗАЯВИЛА, ЩО УКРАЇНСЬКІ ОЛІГАРХИ МАЮТЬ ПЕРЕД РЕГУЛЯТОРОМ 45,2 МЛРД ГРН БОРГУ ЗА КРЕДИТАМИ РЕФІНАНСУВАННЯ.

НАЙБІЛЬШИМИ БОРЖНИКАМИ Є ОЛЕГ БАХМАТЮК (10,9 МЛРД ГРН), ДМИТРО ФІРТАШ (9,8 МЛРД ГРН), МИКОЛА ЛАГУН (8 МЛРД ГРН), КОСТЯНТИН ЖЕВАГО (6,3 МЛРД ГРН) ТА ЛЕОНІД КЛІМОВ (3,4 МЛРД ГРН).

В інтерв’ю ЕП кілька місяців тому заступник голови НБУ Катерина Рожкова сказала, що борг Бахматюка становить 10,7 млрд грн. НБУ подав на нього як власника банків п’ять позовів в суд. Ціль — стягнути з бізнесмена заборгованість за персональними договорами поруки. Проте досягти цього не вдалося.

З одного боку, у 2015 році був ухвалений закон щодо відповідальності пов’язаних з банком осіб, який посилив відповідальність топменеджерів та власників банків за їх доведення до неплатоспроможності.

Наприклад, за завдання великої матеріальної шкоди державі або кредиторам власник банку міг сісти за ґрати на 1-5 роки.

З іншого боку, правоохоронці гальмували такі справи. Жодну з них не вдалося довести до логічного завершення і пояснити, як кошти виводилися з фінустанов.

Поліція, яка вже розслідувала зловживання у “ВіЕйБі банку”, частину доказів випадково втратила: сто томів кримінальної справи зберігалися у підвалі стороннього підприємства і були затоплені.

Ситуація змінилася, коли у справу втрутилося НАБУ.

Що знайшли детективи НАБУ

Справу Бахматюка НАБУ почало розслідувати в жовтні 2016 року. Детективів зацікавив факт виділення Нацбанком у жовтні 2014 року “ВіЕйБі банку” 1,2 млрд грн стабілізаційного кредиту для фінансового оздоровлення.

Правда, НАБУ цього розслідування пізніше позбавили. Слідчі бюро вийшли на фінішну пряму, але тодішній генпрокурор Юрій Луценко раптом вирішив передати справу в поліцію — попри численні прохання НАБУ залишити цю справу в бюро.

Гарантією повернення кредиту повинні були стати активи банку — комерційна нерухомість у Києві та Харкові, а також майно власників установи. Проте, як виявилося, це майно не покривало отриману суму рефінансування.

Детективи з’ясували, що в банку підробили висновки про вартість майна, яким забезпечувався кредит, зазначивши завищені цифри. Про це, зокрема, стало відомо з ухвали Солом’янського суду.

Як зазначається в ухвалі, банк також не надав НБУ програму фінансового оздоровлення — детальний план використання кредиту для подальшої роботи установи. Без цієї програми Нацбанк начебто не мав права надавати позику.

ЯКЩО ПРОВЕСТИ ПАРАЛЕЛЬ ІЗ ЗВИЧАЙНИМ ПОЗИЧАЛЬНИКОМ, ТО ВИГЛЯДАЄ ТАК, НІБИ БАНК ДАВ ВЕЛИЧЕЗНИЙ КРЕДИТ ЛЮДИНІ БЕЗ ДОВІДКИ ПРО ДОХОДИ, ЯКА ЯК ГАРАНТІЮ НАДАЛА КІМНАТУ В ГУРТОЖИТКУ, ОЦІНЕНУ МІЛЬЙОНОМ ДОЛАРІВ.

Серед потенційних підозрюваних у справі — колишній перший заступник голови НБУ Олександр Писарук, який виконував обов’язки голови в період відпустки Гонтаревої.

Крім того, у списку підозрюваних — Олег Бахматюк та менеджмент його банків. Про затримання бізнесмена наразі нічого не відомо.

За інформацією ексдепутата Сергія Лещенка, Бахматюк виїхав з України. Водночас, співрозмовник ЕП в “Укрлендфармінгу” запевнив, що власник перебуває у заланованому відрядженні.

Як виводили гроші

З іншої судової ухвали випливає, що гроші виводили з банку трьома шляхами.

Перший. Спочатку у банку несподівано згадали, що мають борг перед кіпрською фірмою. Одразу після отримання кредиту регулятора банк переказав 45 млн дол (680 млн грн) на рахунки компанії Quickom Limited.

Куратор від Нацбанку, який контролював фінансові операції “ВіЕйБі банку”, цього “не помітив”. Хоча Quickom Limited була не звичайним “позичальником”, а контролювалася самим Бахматюком. Тобто “борг” сплатили самі собі.

Через цю компанію Бахматюк володів й іншим банком — КБ “Фінансова ініціатива”.

Другий. Згодом “ВіЕйБі банк” повернув 380 млн грн депозитів Тростянецькому м’ясокомбінату і фірмі “Свiтанок”, які контролював Бахматюк. Хоча тоді діяла заборона НБУ на дострокове повернення депозитів пов’язаним компаніям.

Третій. Решту грошей вивели через зняття готівки. Звичайні ж вкладники не могли забрати свої гроші. Вони отримували по 1 тис грн на день через касу банку.

У Бахматюка це намагалися спростовувати, але на звинувачення про виведення коштів не відповіли. Натомість у прес-службі компанії “Укрлендфармінг” заявили, що НАБУ свідомо затягує розслідування кримінальної справи.

Зранку 12 листопада на сайті агрохолдингу було опубліковане звернення Бахматюка до президента. У ньому він заявляє, що компанію “безпідставно тероризують силовики”, та просить президента втрутитися.

“Ми абсолютно безсилі і беззахисні перед діями наших силових структур. Новостворені органи Генеральної прокуратури чи новий генеральний прокурор, як і старий керівник НАБУ, вчергове поновили кримінальну справу. Справу, яка вже була досліджена всіма силовими структурами нашої держави — Національною поліцією, Службою безпеки, прокуратурою”, — відзначає він.

За словами бізнесмена, він “хоче чесної і відвертої розмови щодо ситуації, яка склалася з банками”.

“Ми хочемо відкритості і конструктивних переговорів, але ми бачимо, що і НАБУ, і органи Генеральної прокуратури працюють в рамках кон’юнктури, у якій закон не має жодного значення, а має значення намагання сподобатися, знайти чергову жертву”, — каже він.

Бахматюк зазначає, що не раз пропонував Фонду гарантування вкладів та НБУ конструктивно вирішити питання боргів: сплатити до бюджету 8 млрд грн, задіявши механізм реструктуризації і залучивши авторитетних міжнародних аудиторів.

“Подібної пропозиції не робив жоден з власників ліквідованих або визнаних неплатоспроможними банків”, — підкреслив він.

Бахматюк запевнив, що буде захищати компанію в міжнародних судах із залученням міжнародних юристів.

Новости партнера Vse.Media